частини мови в семантико-граматичному аспекті
У монографії розглядаються актуальні проблеми теорії частин мови. У межах семантико - граматичної методології в. Виноградов запроваджує п’ять критеріїв у класифікації частин мови. Обсяг поняття морфології в різних концепціях трактується по - різному.
Відповідно до поширеної точкою зору морфологія розуміється як розділ, який вивчає структуру значущих одиниць слова, по протяжності що не перевищують словоформи. Виноградова, морфологія - це граматичне вчення про. Вихованець; ін - т мовознавства ім. Дата поступления в эк. історичний розвиток синтаксичної будови мови в цілому характеризується поступовим зростанням концентрації словесного вираження думки, становленням чіткої граматичної централізації речення, при якій другорядні деталі відмежовані від головних і підпорядковані їм. Вступ до мовознавства. Найтісніше пов язаними в семантиці слова виявляються перші два виміри, що вказують на спрямованість окремих частин мови до окремих об єктів позамовного світу та своєрідність відображення останніх у мові. Усі слова, виражаючи відповідне лексичне значення, у мові граматично спеціалізуються. Основу такої спеціалізації створює семантика слова, адже вона коригує вживання слова у певних граматичних функціях. Вирішальну роль щодо граматичної спеціалізації слів відіграють їхні синтаксичні параметри. Завдяки рухливості синтаксичних функцій час. Що є семантичною базою, на якій формується дієслово як частина мови. Чи можна формальний показник інфінітива ( - ти, - ть) називати флексією. Семантико - граматичні класи слів із подібними семантичними, синтаксичними і морфологічними ознаками. Це класична класифікація слів, у якій основна увага надається семантичним особливостям, адже у значенні слів закладені їхні категорійні, класифікаційні ознаки. Для частин мови єдиною релевантною характеристикою є семантика об’єднуваних слів. Поняттєво - термінологічний аспект. У статті простежено шляхи випрацювання й кодифікованого закріплення в мово - знавчій літературі термінів на позначення основних морфологічних одиниць – частин мови – із урахуванням традиційно сформованих і сучасних новітніх поглядів. Майже всі сучасні граматичні концепції частин мови беруть свій початок з античної (давньогрецької). Закріплення синтаксичного функціонування частин мови знайшло відображення в їх морфологічних показниках — формально - морфологічних (відмінювання, дієвідмінювання) особливостях і морфолого - семантичному змісті складників слова. Системно викладено теоретичний курс морфології сучасної української літературної мови, а також розглянуто всі основні явища іменної та дієслівної словозміни. По - новому висвітлено принципові теоретичні питання. Класифікацію частин мови, функції основних граматичних категорій, розвиток граматичних значень пе.
Конспект на урок українська мова скачати. іменник, дієслово, прикметник і числівник в українській мові виразно протистоять словозмінними параметрами своєму синтаксичному дериватові – прислівникові як незмінній частині мови. Відмінність дериватів становить суто синтаксичну специфіку.
Морфологічний тип мови впливає і на сукупність граматичних категорій, і на способи вираження категорійних значень. Тризначний критерій включає в себе лексичні, граматичні та словотворчі ознаки, наприклад. Господар — господарювати— господарський, господарчий — по - господарському ( - и). Ці критерії не охоплюють повністю прикметника та числівника, службових слів. Віддавна, ще з часів античної греції, серед частин мови центральне місце відводиться іменникові та ді. Семантико - синтаксична структура речення. Теоретична морфологія української мови. Вид - во „пульсари”, 2004. Українська морфологія. Українська літературна мова. Основи функціональної морфології української мови.
Коментарі
Дописати коментар